Як утеплювати стіни пінопластом: корисні поради

Знайома ситуація: батареї гарячі, а в будинку прохолодно. Куди ж іде тепло? Через щілини в вікнах і перекриттi прямо на вулицю. При цьому рахунки за опалення приходять космічні – прагнення зігрітися змушує жителів таких приміщень “кочегарити на повну”. Особливо це стосується власників приватного сектора з автономним опаленням. Допоможуть заміна старих віконних рам і утеплення стін пінопластом. Можна виконати цю процедуру самостійно, а можна довірити професіоналам – всупереч помилковій думці, коштує вона не так дорого, зате користь від заходу буде відчутна роками. Ми пропонуємо отримати загальнi поняття теми, а вже потім визначатися, як саме виконувати роботи.

Чому саме пінопласт, переваги і недоліки матеріалу

Пінопласт – загальна назва спіненого полімеру з комірчастою структурою, яка володіє високими теплоізоляційними і звукоізоляційні властивостями. Для утеплення стін пінопластом зовні використовується його вид – пінополістирол, винайдений в 1951 році найбільшим в світі хімічним концерном BASF.

Переваги матеріалу – легкість, завдяки чому він чудово укладається і кріпиться. Це природно, оскільки більшу частину в ньому займає газ. Крім того, він екологічно чистий, не схильний до дії більшості мікроорганізмів і грибкових уражень, стійкий до вологи. Однак чарункова структура може сприяти утворенню на поверхні плити водоростей.

При утепленні стін важливо, щоб з пінопластом працював професіонал. При великій кількості плюсів технології є в ній і мінуси. І головний недолік – це руйнування матеріалу під впливом агресивних технічних рідин, причому небезпечні в даному випадку навіть їх пари. Йдеться про бензол, діхлоретан і ацетон. Саме вони можуть використовуватися при монтажі та при обробці вже утеплених поверхонь – лаками, фарбами та іншим, що призведе до руйнування пінополістиролу.

Як правильно вибрати матеріал

Після того, як рішення про утеплення прийнято, неминуче виникає питання – який пінопласт краще. На перший погляд, відмінності не істотні, насправді ж, слід врахувати багато нюансів.

Залежно від типу поверхні, що ізолюється, важливо правильно визначити товщину матеріалу – існують ГОСТи мінімально допустимої щільності марки, відповідні цифри використовуються при маркуванні плит.

Наприклад, значення “ППС14” вказує на те, що допускається навантаження 14 кг на 1 кубічний метр. Для утеплення балконів, лоджій підійдуть плити щільністю від 10 до 14 кг на 1 м³, для утеплення ж фасадів будівель або котеджів з зовнішнім штукатурним шаром використовуйте спеціальну фасадну марку пінополістиролу: з маркуванням F, вибирайте щільність 16 кг на 1 м³. Маркування від 17 і вище використовується для обладнання сендвіч-панелей, теплих підлог й інших поверхонь, які будуть піддаватися значним навантаженням. Орієнтуючись на цю інформацію, можна без майстра визначити, якої товщини повинен бути пінопласт для утеплення стін. В середньому, мова йде про параметри близько 5 см. При цьому порадитися перед покупкою із знаючими людьми не завадить.

Як визначити якість пінопласту

• у хороших виробників пінополістирол завжди білого кольору, без включень,
• не має відколів і тріщин, як на площині, так і на кутах плит,
• не має запаху, хімічний аромат – ознака неякісного товару,
• буде здорово, якщо можна надломити плиту – подивіться, щоб гранули матеріалу були однакового діаметра,
• важливо, щоб перед продажем товар не піддавався впливу прямих сонячних променів – зберігався під навісом або на критих складах – придбання в легальних місцях, а не на стихійних ринках, гарантує впевненість в цьому,
• не забудьте оглянути упаковку, на якій повинні бути вказані всі характеристики і рекомендації щодо застосування.

Звертати увагу на якість дуже важливо, так як, згідно досліджень фахівців, низькоякісні плити дуже швидко руйнуються вже через 7-10 років. Теплоізоляційні властивості їх знижуються – у будинку стає холодно взимку і спекотно влітку. Особливо актуально це для регіонів, де тривалий час стоїть спекотна погода. Тому перед утепленням необхідно точно знати, що вам не ставлять пінополістирол, який використовується для упаковки побутової техніки. Нажаль, на практиці такі випадки не рідкість.

Технологія монтажу пінопласту на стіну

• Утеплювати стіни треба підготувати: очистіть їх від бруду і грибка, закрийте всі тріщини – максимально вирівняйте поверхню, після чого обробіть її грунтовкою.
• Коли стіни підсохли, можна кріпити “підкладку” – так званий стартовий профіль, це робиться за допомогою дюбелів.
• На профіль, який запобіжить зсув, клеїмо плиту. Нанесіть спеціальний клей по периметру аркуша і в центрі, стіну також обробіть клеєм. Листи розріжте ножем. Обклеювання починайте знизу і рухайтеся вгору.
• Клей повністю висохне через три доби. Слід почекати цей час, після чого закріпити пінопласт пластиковими дюбелями-парасольками, розташовуючи їх по кутах і в центрі листа.
• Після цього стіну покривають шаром грунту і наносять на неї штукатурку. Перед тим, як зробити фінальне утеплення стін пінопластом
  в обштукатурену поверхню буквально вдавлюють скловолокнисту сітку, кути будівлі захищають армованим куточком. Поверх сітки кладуться шар клею і знову штукатурка.

Утеплення стін зсередини

В цілому, фахівці вважають це поганою затією. Через утворення конденсату між утеплювачем і утепленою поверхнею і, як наслідок – грибкових уражень. Цей спосіб придатний при неможливості утеплення зовні.

Для внутрішніх робіт утеплювач підбирають в два рази тонше, ніж для зовнішніх – приблизно 2-2,5 см. Перед обклеюванням обов’язково використовують грунтовку і протигрибкові присадки, щоб виключити утворення цвілі.

Коли додаткове покриття підсохне, на стіну наносять спеціальний клей, на нього накладають листи пінопласту і притискають. При необхідності – закріплюють дюбелями-парасольками. Але можна обійтися просто наклеюванням. Пароізоляційний матеріал використовується за бажанням.

Оздоблювальні роботи – монтаж пластикових панелей, листів фанери, гіпсокартону, оштукатурювання – на вибір клієнта. Перед цим поверхні необхідно прошпаклевать.

Довіряйте роботи з утеплення стін професіоналам, і в вашому домі завжди буде тепло!